На головну
До розділу «Цікавинки»
	Техніки вишивки Художня довершеність і різноманітність вишивки залежать не тільки від створення досконалої орнаментальної композиції, тонкого відчуття кольору, а й значної мірою від вибору технік виконання. Існує ж їх понад сто — од простих до дуже складних, що потребують копіткої роботи у виконанні. Це — різноманітні шви вільного малюнка, які називають верхніми, оскільки виконуються вони за рисунком, заздалегідь нанесеним на полотно, а також шви рахункові, що шиються за рунок ниток полотна — основи та піткання. Це й зумовлює лінії узору. До рахункових технік можна віднести також ажурні, художній ефект яких побудований на наскрізних прозорих композиціях. Характерною особливістю народної вишивки є поєднання в одному виробі десяти-п’ятнадцяти технік. Назви багатьох з них походять насамперед від засобів виконання — «вирізування», «виколювання» — або ж від того, який предмет вишивається: рушники — « рушниковий шов», перемітки — «переміточний шов», од назви місцевості — «старокиївський шов», «городоцький шов». У назвах технік вражаю образна спостережливість народу, асоціативність його мислення. Отож, назви технік досить часто залежать від того, який вигляд має даний шов, що він нагадує: «курячий брід», «солов’їні вічка», «гречечка», «зірочка», «вівсяночка». Т.В. Кара-Васильєва, А.О. Заволокіна « Українська народна вишивка »